- позиція
- [пози/ц'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
позиція — ї, ж. 1) Положення, постава тіла; поза. || У музикантів – певне положення рук, пальців під час гри на музичних інструментах. || У спорті – положення тіла, поза під час яких небудь вправ, при рухах. || У танцях – певне положення рук, ніг. Позиції… … Український тлумачний словник
позиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
позиційність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
позиціонування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
позиціонувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
позиціонуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
позиційний — а, е. 1) військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. 2) Стос. до позиції (у 5 знач.). 3) лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови). •• Позиці/йна систе/ма чи/слення мат. система числення, яка ґрунтується на тому, що одна й та… … Український тлумачний словник
позицієнезалежний — а, е. Який не залежить від позиції … Український тлумачний словник
позиційність — ності, ж. Стан за знач. позиційний … Український тлумачний словник
позиційно — Присл. до позиційний … Український тлумачний словник
позиціювання — я, с., спец. 1) Переміщення і відновлення робочого органа пристрою в певну позицію. 2) У системах обробки інформації – встановлення вказівника на певний запис у базі даних … Український тлумачний словник